Пахне кава терпкими словами,
Пахне згірклим світанком осіннім,
Пахне мо́роком сизих туманів,
А ще небом: таким світло-синім.
Вона мовчки холоне, без болю.
Тихо стигне, на когось чекає.
І так часто буває з любов'ю:
Вона просто стоїть й остигає.
А від кави йде спогадів запах…
Чи то спогади кавою пахнуть…
Ми цю терпкість залишим на згадку.
Ну а решту — відправим на плаху.
автор:В Blondberry
Просмотров: 1 242